осадництво

ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст.

Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у 20–40-х рр. XX ст.

Колонізація і військове осадництво в Західній Україні проводились польсько-шляхетським урядом аж до 1939 року (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. осадництво — оса́дництво іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. осадництво — -а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у період між двома світовими війнами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осадництво — ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд буржуазно-поміщицької Польщі.  Словник української мови в 11 томах