осадництво

оса́дництво

іменник середнього роду

іст.

Значення в інших словниках

1. осадництво — -а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у період між двома світовими війнами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. осадництво — ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у 20–40-х рр. XX ст. Колонізація і військове осадництво в Західній Україні проводились польсько-шляхетським урядом аж до 1939 року (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. осадництво — ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд буржуазно-поміщицької Польщі.  Словник української мови в 11 томах