осадництво

оса́дництво

-а, с., іст.

Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у період між двома світовими війнами.

Значення в інших словниках

1. осадництво — оса́дництво іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. осадництво — ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у 20–40-х рр. XX ст. Колонізація і військове осадництво в Західній Україні проводились польсько-шляхетським урядом аж до 1939 року (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. осадництво — ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд буржуазно-поміщицької Польщі.  Словник української мови в 11 томах