Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
оселище —
осе́лище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
оселище —
ОСЕ́ЛИЩЕ, а, с. 1. рідко. Місце поселення. Виходять [люди] на лани раніш, як це робили на старім оселищі.., готуються до передпосівного поливу (Іван Ле). 2. заст. Селище (у 1 знач.). [Кіндрат:] Нехай живуть [січовики], то наші вартові ..
Словник української мови у 20 томах
оселище —
СЕЛО́ (населений пункт неміського типу); СЕ́ЛИЩЕ, СЛОБОДА́ заст., розм. (велике село); ПРИСІ́ЛО́К (невелике село біля більшого); ПОСЕ́ЛЕННЯ, ОСЕ́ЛОК, ОСЕ́ЛИЩЕ заст., ВЕСЬ заст., СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСЕ́ЛЯ діал.
Словник синонімів української мови
оселище —
ОСЕ́ЛИЩЕ, а, с. 1. рідко. Місце поселення. Виходять [люди] на лани раніш, як це робили на старім оселищі.., готуються до передпосівного поливу (Ле, Міжгір’я, 1953, 499). 2. заст. Селище. [Кіндрат:] Нехай живуть [січовики], то наші вартові..
Словник української мови в 11 томах