оселятися

оселя́тися

-яюся, -яєшся, рідко оселюватися, -ююся, -юєшся, недок., оселитися, оселюся, оселишся, док.

1》 Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати.

|| Залишатися на деякий час жити де-небудь, у кого-небудь.

2》 Розміщуватися, гніздитися де-небудь.

3》 перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.).

4》 заст. Засновуватися.

Значення в інших словниках

1. оселятися — оселя́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оселятися — Селитися, осаджуватися, поселятися, осідати, зн. окублюватися; (- комах) гніздитися; (в серці, про надію) закорінюватися, з'являтися; оселюватися; док.  Словник синонімів Караванського
3. оселятися — див. селитися  Словник синонімів Вусика
4. оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИ́ТИСЯ, оселю́ся, осе́лишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати.  Словник української мови у 20 томах
5. оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці.  Словник синонімів української мови
6. оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИ́ТИСЯ, оселю́ся, осе́лишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. З найдавніших часів люди оселялись по берегах рік (Фіз. геогр.  Словник української мови в 11 томах