Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ослава —
ОСЛА́ВА, и, ж. Недобра слава; неслава, поговір. Таку ославу пустила [дружина бригадира] на Єльку по селу, що й інші жінки стали поглядати на неї з підозрою (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
ослава —
ОСЛА́ВА, и, ж. Погана слава; поговір. — Ослави бояться [пани], — задумано промовила Настя (Гончар, Таврія, 1952, 50).
Словник української мови в 11 томах