1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ослава

осла́ва

-и, ж.

Погана слава; поговір, огуда.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослава — ОСЛА́ВА, и, ж. Недобра слава; неслава, поговір. Таку ославу пустила [дружина бригадира] на Єльку по селу, що й інші жінки стали поглядати на неї з підозрою (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. ослава — ОСЛА́ВА, и, ж. Погана слава; поговір. — Ослави бояться [пани], — задумано промовила Настя (Гончар, Таврія, 1952, 50). Словник української мови в 11 томах