Значення в інших словниках
-
осмикнути —
осмикну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
осмикнути —
ОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до осми́кувати. На ґанку Рудикової хати Мелашка осмикнула свою кофту (Г. Косинка); Всі знають, що Лигун браконьєр.., а ніхто ж його не осмикне (М.
Словник української мови у 20 томах
-
осмикнути —
ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ (ОБСМИ́КУВАТИ), ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ОБРИВА́ТИ розм., ОБРІЗА́ТИ розм., ОБРІ́ЗУВАТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
осмикнути —
ОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до осми́кувати. На ганку Рудикової хати Мелашка осмикнула свою кофту (Кос., Новели, 1962, 146); Всі знають, що Лигун браконьєр.., а ніхто ж його не осмикне (Чаб., Тече вода..
Словник української мови в 11 томах