осмучений
осму́чений
-а, -е, рідко.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осмутити.
2》 у знач. прикм.Смутний, невеселий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиосму́чений
-а, -е, рідко.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осмутити.
2》 у знач. прикм.Смутний, невеселий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови