Значення в інших словниках
-
оснувати —
оснува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
оснувати —
ОСНУВА́ТИ див. осно́вувати.
Словник української мови у 20 томах
-
оснувати —
ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти.
Словник синонімів української мови
-
оснувати —
ОСНУВА́ТИ див. осно́вувати.
Словник української мови в 11 томах
-
оснувати —
Осно́вувати, -вую, -єш сов. в. оснувати, -ную, -єш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Рудч. Ск. I. 179. II. 44. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче. Чуб. III. 172.
Словник української мови Грінченка