Великий тлумачний словник сучасної мови

остаркуватий

оста́ркуватий

-а, -е, рідко.

Який здається старішим, ніж є насправді.

|| Такий, як у старого, старих (про обличчя).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. остаркуватий — оста́ркуватий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. остаркуватий — див. підстаркуватий  Словник синонімів Вусика
  3. остаркуватий — ОСТА́РКУВАТИЙ, а, е. Який здається старішим, ніж є насправді. Вона натякнула Фесенкові, що Христина, хоч гарна й на виду не остаркувата, але вже доволі-таки стара (І. Нечуй-Левицький); – Давай, Маріє, їм чаю..  Словник української мови у 20 томах
  4. остаркуватий — ОСТА́РКУВАТИЙ, а, е, рідко. Який здається старішим, ніж є насправді. Вона натякнула Фесенкові, що Христина, хоч гарна й на виду не остаркувата, але вже доволі-таки стара (Н.-Лев., V, 1966, 244); — Давай, Маріє, їм чаю..  Словник української мови в 11 томах