осуга

осу́га

-и, ж.

1》 Масні або іржаві плями на воді, рідині.

2》 Наліт на спраглих устах.

Значення в інших словниках

1. осуга — осу́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. осуга — зб., (на воді) суга, од. зб. блискітка, лелітка; (на губі) смага; п! НАЛІТ.  Словник синонімів Караванського
3. осуга — ОСУ́ГА, и, ж. 1. Масні або іржаві плями на воді, рідині. Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (В. Кучер); На поверхні ставків попливла осуга та пір'я .. диких качок (М. Рудь); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. осуга — СМА́ГА́ (наліт на спраглих устах), ОСУ́ГА. Він бачив смагу на губах У зомлілих від спраги (Д. Павличко); Тонкі, вкриті сизою осугою губи ховалися під шпакуватими вусами (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. осуга — Осу́га, -ги, -зі; осу́гуватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. осуга — ОСУ́ГА, и, ж. 1. Масні або іржаві плями на воді, рідині. Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (Кучер, Чорноморці, 1948, 127); На поверхні ставків попливла осуга та пір’я.. диких качок (Рудь, Гомін.  Словник української мови в 11 томах
7. осуга — Осуга, -ги ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. І. ум. осужка.  Словник української мови Грінченка