осілий
осі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до осісти 1), 2), 4), 8).
2》 у знач. прикм.Який постійно живе на одному місці.
|| Пов'язаний з постійним проживанням на одному місці. Осіле життя.
3》 у знач. прикм. Який протягом року живе в тій самій місцевості (про птахів, тварин).
Великий тлумачний словник сучасної української мови