Великий тлумачний словник сучасної мови

отавиця

ота́виця

-і, ж., нар.-поет.

Отава.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. отавиця — ота́виця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. отавиця — ОТА́ВИЦЯ, і, ж., нар.-поет. Отава. Пустив [Семен] волики на отавиці (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. отавиця — ОТА́ВИЦЯ, і, ж., нар.-поет. Отава. Пустив [Семен] волики на отавиці (Чуб., V, 1874, 404).  Словник української мови в 11 томах
  4. отавиця — Ота́виця, -ці ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.  Словник української мови Грінченка