отряха

отря́ха

-и, ч. і ж., діал.

Бешкетник, розбишака; одчайдух.

Значення в інших словниках

1. отряха — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
2. отряха — ОТРЯ́ХА, и, ч. і ж., діал. Розбишака, зірвиголова. Під час навчання в школі зразу розчинилося вікно, і з його прожогом вискочив, як опарений, відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко); – А он бачиш отряху?...  Словник української мови у 20 томах
3. отряха — ОТРЯ́ХА, и, ч. і ж., діал. Бешкетник, розбишака; зірвиголова. Під час навчання в школі зразу розчинилося вікно, і з його прожогом вискочив, як опарений, відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (Вас., І, 1959, 117); — А он бачиш отряху?...  Словник української мови в 11 томах