1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отряха

отря́ха

-и, ч. і ж., діал.

Бешкетник, розбишака; одчайдух.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отряха — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  2. отряха — ОТРЯ́ХА, и, ч. і ж., діал. Розбишака, зірвиголова. Під час навчання в школі зразу розчинилося вікно, і з його прожогом вискочив, як опарений, відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко); – А он бачиш отряху?... Словник української мови у 20 томах
  3. отряха — ОТРЯ́ХА, и, ч. і ж., діал. Бешкетник, розбишака; зірвиголова. Під час навчання в школі зразу розчинилося вікно, і з його прожогом вискочив, як опарений, відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (Вас., І, 1959, 117); — А он бачиш отряху?... Словник української мови в 11 томах