отряха

Значення в інших словниках

1. отряха — -и, ч. і ж., діал. Бешкетник, розбишака; одчайдух. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. отряха — ОТРЯ́ХА, и, ч. і ж., діал. Розбишака, зірвиголова. Під час навчання в школі зразу розчинилося вікно, і з його прожогом вискочив, як опарений, відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко); – А он бачиш отряху?... Словник української мови у 20 томах
3. отряха — ОТРЯ́ХА, и, ч. і ж., діал. Бешкетник, розбишака; зірвиголова. Під час навчання в школі зразу розчинилося вікно, і з його прожогом вискочив, як опарений, відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (Вас., І, 1959, 117); — А он бачиш отряху?... Словник української мови в 11 томах