хоробрий

Безбоязкий, безбоязливий, безбоязний, безоглядний, безстрашний, безстрашник, безшабашний, безшабашник, буйтур, буревісний, буревісник, витязь, відважний, відчайдух, відчайдушний, відчайдушник, відчайний, відчаюга, відчаюх, відчаяка, герой, геройський, джигіт, доблесний, завзятець, завзятий, загонистий, зважливий (зважується на подвиг), звитяжець, звитяжний, зух, лихацький, лицар, людокрил, молодецький, мужній, небій (діал.), небой ("І небоя вовки їдять"), небоязкий, небоязкі, небоязливий, небоян, невмирайло, недрога, нелякливий, неполохливий, нестрах, несхитний, одчай-голова, одчайдух, одчайдушний, одчайний, одчаюга, одчаяка, орел, отряха (діал.), отряхуватий, паливода, палисвіт, побіденний, побіденник, рицар, рицарський, рішучий, рубака, сміливець, сміливий, сміливоокий, смілий, сміляк, смільчак, угара, хвабрий ("Тоді баба хвабра, як на печі"), хват, хвацький, хоробренький

Фразеологічні синоніми: відірви та покинь; в пекло полізе; готовий іти в огонь і воду; з живчиком та перчиком; знається з відвагою; і чорт за брата; і чорт не брат; і чортові не брат; на голі шашки полізе; на ніж піде; негасима свічка; не дасть собі в кашу наплювати; не заяча кров; не з заячого пуху; не з лякливих; не знає вагань; не знає страху; не з полохких; не з полохливих; не з полохливого десятка; не ламається в колінах; не лякливого десятка; не лякливого роду; не полохливого роду; не страхополох; не страхопуд; не страшків син; нікому кроку не уступить; самому чортові брат; самому чортові в зуби полізе; самому чортові на роги полізе; сам чорт за брата; сам чорт не брат; твердий, як скеля; хвацька душа; хоробра душа; хоробре серце; хоробрий, як сокіл; хороброго десятка; хороброго племені; хороброго роду

Приповідки: Йому й море по коліна. Йому й море по пупа. Не боїться ні тучі, ні грому. Не боїться ні хмари, ні чвари. Ні чортів, ні богів не боїться. На печі то й баба хоробра. Чи сяк чи так, не боїться козак. Про нього слава на весь світ стала

Примовки хоробрих: Або пан, або пропав! Чи пан, чи пропав, двічі не вмирати! Раз у рік Великдень! А була не була! Хоч на час та навскач! Чи вмер, чи повиснеш—раз мати родила! Страхи — не ляхи!

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоробрий — хоро́брий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хоробрий — Відважний, сміливий, безстрашний, мужній; п! РІШУЧИЙ; пр. ХОРОБРО, сміливо і п. ф. від хоробрий. Словник синонімів Караванського
  3. хоробрий — ХОРО́БРИЙ, а, е. Який не піддається страху, не боїться небезпеки; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись!... Словник української мови у 20 томах
  4. хоробрий — Краще з хоробрими людьми в гробі трупом лежати, ніж між негідними. Так вважають хоробрі люди, які швидше загинуть, ніж стануть боягузами і зрадниками. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. хоробрий — -а, -е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. || Який не боїться труднощів, небезпечних наслідків; рішучий. || Здійснюваний відважними, безстрашними людьми. || Сповнений дерзань, поривань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хоробрий — не з хоро́брого деся́тка. Несміливий, боязкий. Олександр ІІІ був не з хороброго десятка, що всі помітили ще під час турецької війни. Вбивство терористами його батька ще більш посилило природне боягузтво (В. Канівець). Фразеологічний словник української мови
  7. хоробрий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. хоробрий — Хоро́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хоробрий — ХОРО́БРИЙ, а, е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись!... Словник української мови в 11 томах
  10. хоробрий — Хоробрий, -а, -е Храбрый. Шевч. 646. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! К. ЧР. 270. А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці. н. п. Словник української мови Грінченка