хоробрий
Краще з хоробрими людьми в гробі трупом лежати, ніж між негідними.
Так вважають хоробрі люди, які швидше загинуть, ніж стануть боягузами і зрадниками.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоробрий — хоро́брий прикметник Орфографічний словник української мови
- хоробрий — Відважний, сміливий, безстрашний, мужній; п! РІШУЧИЙ; пр. ХОРОБРО, сміливо і п. ф. від хоробрий. Словник синонімів Караванського
- хоробрий — Безбоязкий, безбоязливий, безбоязний, безоглядний, безстрашний, безстрашник, безшабашний, безшабашник, буйтур, буревісний, буревісник, витязь, відважний, відчайдух, відчайдушний, відчайдушник, відчайний, відчаюга, відчаюх, відчаяка, герой, геройський... Словник синонімів Вусика
- хоробрий — ХОРО́БРИЙ, а, е. Який не піддається страху, не боїться небезпеки; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись!... Словник української мови у 20 томах
- хоробрий — -а, -е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. || Який не боїться труднощів, небезпечних наслідків; рішучий. || Здійснюваний відважними, безстрашними людьми. || Сповнений дерзань, поривань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоробрий — не з хоро́брого деся́тка. Несміливий, боязкий. Олександр ІІІ був не з хороброго десятка, що всі помітили ще під час турецької війни. Вбивство терористами його батька ще більш посилило природне боягузтво (В. Канівець). Фразеологічний словник української мови
- хоробрий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- хоробрий — Хоро́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хоробрий — ХОРО́БРИЙ, а, е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись!... Словник української мови в 11 томах
- хоробрий — Хоробрий, -а, -е Храбрый. Шевч. 646. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! К. ЧР. 270. А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці. н. п. Словник української мови Грінченка