Великий тлумачний словник сучасної мови

офіцерик

офіце́рик

-а, ч., розм.

1》 Молодий офіцер.

2》 Зневажл. до офіцер.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. офіцерик — офіце́рик іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. офіцерик — ОФІЦЕ́РИК, а, ч., розм. 1. Молодий офіцер. Трапилось так, що старший над Ігнатом був молодесенький офіцерик (П. Куліш); Молодий офіцерик-верхівець віддавав наказ козакам (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. офіцерик — ОФІЦЕ́РИК, а, ч., розм. 1. Молодий офіцер. Трапилось так, що старший над Ігнатом був молодесенький офіцерик (П. Куліш, Вибр., 1969, 278); Молодий офіцерик-верхівець віддавав наказ козакам (Довж., Зач. Десна, 1957, 222). 2. Зневажл. до офіце́р. Мати..  Словник української мови в 11 томах