офіцерик

офіце́рик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. офіцерик — -а, ч., розм. 1》 Молодий офіцер. 2》 Зневажл. до офіцер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. офіцерик — ОФІЦЕ́РИК, а, ч., розм. 1. Молодий офіцер. Трапилось так, що старший над Ігнатом був молодесенький офіцерик (П. Куліш); Молодий офіцерик-верхівець віддавав наказ козакам (О.  Словник української мови у 20 томах
3. офіцерик — ОФІЦЕ́РИК, а, ч., розм. 1. Молодий офіцер. Трапилось так, що старший над Ігнатом був молодесенький офіцерик (П. Куліш, Вибр., 1969, 278); Молодий офіцерик-верхівець віддавав наказ козакам (Довж., Зач. Десна, 1957, 222). 2. Зневажл. до офіце́р. Мати..  Словник української мови в 11 томах