1. Орфографічний словник української мови

офіцерик

офіце́рик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офіцерик — -а, ч., розм. 1》 Молодий офіцер. 2》 Зневажл. до офіцер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. офіцерик — ОФІЦЕ́РИК, а, ч., розм. 1. Молодий офіцер. Трапилось так, що старший над Ігнатом був молодесенький офіцерик (П. Куліш); Молодий офіцерик-верхівець віддавав наказ козакам (О. Словник української мови у 20 томах
  3. офіцерик — ОФІЦЕ́РИК, а, ч., розм. 1. Молодий офіцер. Трапилось так, що старший над Ігнатом був молодесенький офіцерик (П. Куліш, Вибр., 1969, 278); Молодий офіцерик-верхівець віддавав наказ козакам (Довж., Зач. Десна, 1957, 222). 2. Зневажл. до офіце́р. Мати.. Словник української мови в 11 томах