очарування

очарува́ння

-я, с., рідко.

Стан за знач. очарувати і очаруватися.

Значення в інших словниках

1. очарування — очарува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. очарування — ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. очарува́ти і стан за знач. очарува́тися. Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (О. Кобилянська); Таки ж бо справжнє єсть очарування, Коли ото старенький Єлисей Або Тодось вам юшки насипає (М.  Словник української мови у 20 томах
3. очарування — ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. очарува́ти і очарува́тися. Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (Коб.  Словник української мови в 11 томах