Словник української мови у 20 томах

очарування

ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. очарува́ти і стан за знач. очарува́тися.

Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (О. Кобилянська);

Таки ж бо справжнє єсть очарування, Коли ото старенький Єлисей Або Тодось вам юшки насипає (М. Рильський);

Музика знов звучить у моїх вухах і очарування охоплює мене (М. Трублаїні).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. очарування — очарува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. очарування — -я, с., рідко. Стан за знач. очарувати і очаруватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очарування — ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. очарува́ти і очарува́тися. Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (Коб.  Словник української мови в 11 томах