павучий

паву́чий

-а, -е.

1》 Прикм. до павук 1).

|| Формою схожий на павука; павукастий.

2》 перен. Який відзначається рисами експлуататора, жорстокістю, підступністю, хитрістю.

Значення в інших словниках

1. павучий — паву́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. павучий — ПАВУ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до паву́к 1. – Тісно в тебе тут, – привітавшись, оглядає [Плачинда] майстерню, усі кутки якої засновані мертвими павучими гніздами (М. Стельмах); // Формою схожий на павука; павукастий.  Словник української мови у 20 томах
3. павучий — ПАВУ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до паву́к 1. — Тісно в тебе тут, — привітавшись, оглядає [Плачинда] майстерню, усі кутки якої засновані мертвими павучими гніздами (Стельмах, І, 1962, 113); // Формою схожий на павука; павукастий.  Словник української мови в 11 томах