Значення в інших словниках
-
пакілля —
па́кілля іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
пакілля —
ПА́КІЛЛЯ, я, с. Збірн. до па́кіл. Потяглося рядами пакілля з колючим дротом (О. Гончар); Карпова Марійка у своїм обійсті вішає на пакілля глечики з-під молока (В. Земляк); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
пакілля —
Па́кілля, -лля, -ллю, -ллям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пакілля —
ПА́КІЛЛЯ, я, с., діал. Збірн. до па́кіл. Потяглося рядами пакілля з колючим дротом (Гончар, II, 1959, 178); Карпова Марійка у своїм обійсті вішає на пакілля глечики з-під молока (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 271).
Словник української мови в 11 томах
-
пакілля —
Пакілля, -ля с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать. Драг. 422.
Словник української мови Грінченка