палець
па́лець
-льця, ч.
1》 Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець.
Барабанні пальці мед. — пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень.
Безіменний палець — те саме, що Підмізинний палець.
Мізинний палець — те саме, що мізинець 1.
Підмізинний палець — палець перед мізинцем, четвертий палець руки.
Дивитися крізь пальці на кого — що — а) не звертати уваги на що-небудь недозволене; б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.
Обвести навколо пальця — спритно обдурити, обхитрувати.
2》 Кінцева частина лап тварин і птахів.
3》 тех. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється.
|| Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови