1. Великий тлумачний словник сучасної мови

палець

па́лець

-льця, ч.

1》 Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець.

Барабанні пальці мед. — пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень.

Безіменний палець — те саме, що Підмізинний палець.

Мізинний палець — те саме, що мізинець 1.

Підмізинний палець — палець перед мізинцем, четвертий палець руки.

Дивитися крізь пальці на кого — що — а) не звертати уваги на що-небудь недозволене; б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.

Обвести навколо пальця — спритно обдурити, обхитрувати.

2》 Кінцева частина лап тварин і птахів.

3》 тех. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється.

|| Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палець — па́лець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. палець — (руки) пучка, ур. перст; (великий) палюх, (мізинний) мізинець; (на зубчатці) зубець; пальчик, пальча. Словник синонімів Караванського
  3. палець — [палеиц'] -л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'ц'і, р. мн. -л'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  4. палець — (великий) палюх Словник чужослів Павло Штепа
  5. палець — ПА́ЛЕЦЬ, льця, ч. 1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. – А це що? .. – враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки (М. Словник української мови у 20 томах
  6. палець — па́лець: ◊ смолу́ на па́льцях мати́ → смола Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. палець — Ані пальця обвинути. Нема нічогісінько, дуже бідні. Голий, як палець. Значіння, що й попереднє. Дай йому палець, а він за руку тягне. Захланний. З малими претенсіяміг ставить найбільші домагання. Дивиться крізь пальці. Удає, що не бачить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. палець — (-льця) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  9. палець — (аж) па́льці зна́ти. Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр.. присл..); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Фразеологічний словник української мови
  10. палець — ПА́ЛЕЦЬ (на руці), ПЕРСТ заст., уроч.; ПА́ЛЮХ діал. (перев. великий). На товстих куцих пальцях блищали важкі персні (І. Нечуй-Левицький); Боян персти розправив віщі, і під ними струни загули (Н. Забіла); — Треба наперсток собі купити. Словник синонімів української мови
  11. палець — Па́лець, па́льця, па́льцеві, па́льцем, на па́льці; па́льці, -ців, -цях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. палець — ПА́ЛЕЦЬ, льця, ч. 1. Одна з п’яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. — А це що? .. — враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах