палець

ПА́ЛЕЦЬ, льця, ч.

1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини.

– А це що? .. – враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки (М. Коцюбинський);

Катерина промокла до рубців і так замерзла, що на ногах і руках не чула пальців (С. Чорнобривець);

* Образно. Синіми пальцями вітер стукає у шибки (В. Сосюра);

Безмежний час щось прикидав собі, На палець міряв небо при дорозі (М. Вінграновський).

2. Кінцева частина лап тварин і птахів.

Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями (з навч. літ.);

З'явилась діва; .. очі всіх, Копита, хоботи пістряві, .. Всі ікла й пальці костяні .. До неї! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

3. техн. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється.

Канавокопачі мають опірні лижі і пересувні пальці (з наук. літ.);

// Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини.

Поршневий палець служить для шарнірного з'єднання поршня з шатуном [двигуна] (з навч. літ.);

Екіпажі .. почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (М. Стельмах).

(1) Вели́кий па́лець – двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах.

Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (І. Нечуй-Левицький);

Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців – великого і вказівного (Д. Бедзик);

Зала́мувати (зало́млювати) / залама́ти (заломи́ти) па́льці див. зала́мувати;

Крути́ти / покрути́ти па́льцем ко́ло чола́ (голови́, скро́ні) див. крути́ти;

(2) Мізи́нний па́лець – те саме, що мізи́нець 1.

– Люди добрі! Як дасте мені заліза стільки, скільки я зможу підняти на мізинному пальці, то я вас вирятую! (з казки);

Мені душа горить, що справа гине, а ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. задля них я і мізинним пальцем не ворухнула б (Леся Українка);

На носки́ става́ти (спина́тися і т. ін.) / ста́ти (зіп'ясти́ся і т. ін.) <�Става́ти / ста́ти на па́льці (навшпи́ньки)> див. става́ти;

На па́льцях одніє́ї руки́ мо́жна порахува́ти див. мо́жна;

(3) Підмізи́нний (безіме́нний) па́лець – палець перед мізинцем, четвертий палець руки.

Руки єпископа чіпко тримались за поручні крісла. На підмізинних пальцях рук виблискували золоті персні (С. Скляренко);

При підніманні і відведенні молотка від заготовки мізинець, підмізинний і середній пальці повинні трохи розтискуватись, а перед ударом – енергійно натискувати на ручку (з навч. літ.);

Криця з посвистом опустилася на руку чоловіка, а з неї одразу ж упало на сніг три пальці: мізинець, безіменний і середній (М. Стельмах);

Покива́ти па́льцем див. покива́ти;

Покла́сти па́лець на уста́ див. покла́сти¹;

Приклада́ти / прикла́сти па́льця див. приклада́ти;

Прикла́сти до уст (вуст) па́лець див. приклада́ти;

(4) Сере́дній па́лець – палець, розташований між вказівним і безіменним пальцями.

Середнім, туго налитим жиром пальцем, ніби граючись, ловко викидав [Січкар] з заяложеної калитки золоті п'ятірки чи срібні карбованці (М. Стельмах);

Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути ру́ку (па́льці, доло́ню і т. ін.) <�Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути за ру́ку> див. стиска́ти;

Стиска́ються (сти́скуються) / сти́снулися (сти́слися) кулаки́ (ру́ки [в кулаки́], па́льці [в кулаки́]) див. стиска́тися;

Торка́ти (торкну́ти, сту́кати, посту́кати) па́льцем по ло́бі див. торка́ти.

△ (5) Вказівни́й па́лець – другий палець на руці між великим і середнім.

Остап Антонович тихо підійшов до дверей, зігнув вказівний палець і обережно постукав ним у двері (Г. Епік);

(6) Чо́ртові па́льці:

а) (заст.) закам'янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів).

Вченим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі “чортові пальці” – загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі (з наук.-попул. літ.);

б) камінні злитки у формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки.

◇ [Аж] па́льці зна́ти див. зна́ти;

Ви́колупати з па́льця див. виколу́пувати;

Ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця див. ви́ссаний;

Ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця див. висиса́ти;

Диви́тися (гляді́ти) крізь па́льці див. диви́тися;

[І (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не ру́шити, не поворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.) <�Полінува́тися на́віть па́льцем поворухну́ти> див. кивну́ти;

[І] па́льцем не поворухну́ти див. поворухну́ти;

І па́льцем не ру́шити див. ру́хати;

І па́льцем не торка́тися / не торкну́тися див. торка́тися;

[І] па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися (не дото́ркуватися) / не доторкну́тися див. доторка́тися;

І па́льцем (рідше пу́чкою) не торкну́ти (не зачепи́ти, не ткну́ти) див. торка́ти;

(7) [Й] на па́лець:

а) зовсім, ніскільки.

Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства (В. Винниченко);

б) (чого) мало, небагато.

– Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло (В. Дрозд);

Кива́ти (мани́ти) / кивну́ти (покива́ти, помани́ти) па́льцем див. кива́ти;

Кива́ти па́льцем у чо́боті див. кива́ти;

Комбіна́ція з трьох па́льців див. комбіна́ція;

Крізь па́льці (по́між па́льцями) текти́ (розтіка́тися, уплива́ти і т. ін.) / упливти́ (піти́ і т. ін.) див. текти́;

Куса́ти (гри́зти) собі́ (рідко свої́) лі́кті (рідко па́льці) див. куса́ти;

(8) Ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́ (д) див. перелі́чувати;

(9) На па́льцях, зі сл. іти, піти, підходити і т. ін. – дуже тихо, обережно, щоб не створювати шуму.

Іваниха тихенько на пальцях підійшла до пані (Леся Українка);

Вийшов [Микола] з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату (Л. Мартович);

Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси (Ю. Яновський);

На (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти) див. перелі́чувати;

Наступа́ти / наступи́ти на па́льці див. наступа́ти;

(10) Не туди́ па́льці (ру́ки) стоя́ть – хтось нездібний, не вміє зробити що-небудь.

[Музика:] Дам я тепера тобі скрипку, на, на, на!.. От ти й не заграєш; бо .. не туди пальці стоять. Воно до всякого діла є наука... (М. Кропивницький);

[Надія:] Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять (О. Підсуха);

Ні́де (нема́є де, ні́куди, заст. ні́где) [й] го́лки (го́лкою, па́льця, па́льцем, ши́лом) встроми́ти (просу́нути, штрикну́ти, ткну́ти, ки́нути) див. встромля́ти;

Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки) див. обво́дити;

(11) Оди́н як па́лець – одинока, самотня людина.

Закортіло мені подивитися, хто ж у моїй хаті за хазяїна тепер править, бо одинцем я жив, один як палець (Остап Вишня);

(12) Па́лець об па́лець не вда́рити – зовсім нічого не робити або не зробити.

– Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! – шугає думка (Ф. Бурлака);

Па́лець об па́лець не уда́рити див. ударя́ти;

Па́льцем (ки́єм) не проткну́ти (не проткне́ш) <�Проткну́ти па́льцем не мо́жна> див. протика́ти;

Па́льцем (па́льцями) ти́кати (штри́кати, пока́зувати і т. ін.) див. ти́кати¹;

Па́льцем (па́льцями) ти́цяти див. ти́цяти;

Па́льцем (па́льчиком) свари́тися (грози́ти) / посвари́тися (погрози́ти) див. свари́тися;

Па́льцем поворухну́ти (ру́шити і т. ін.) див. поворухну́ти;

Па́льцем ти́кати (ти́цяти і т. ін.) / ткну́ти (ти́цьнути і т. ін.) в о́чі див. ти́кати¹;

Па́льця в рот [на зу́би] не клади́ див. кла́сти;

Па́льця просу́нути ні́куди (ні́де, заст. ні́где) див. просо́вувати;

Попа́сти па́льцем у не́бо див. попада́ти;

Пройти́ як дух крізь па́льці див. прохо́дити;

Розки́нути на па́льцях див. розкида́ти²;

Текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями) див. текти́;

Ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] див. ти́кати¹;

Ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) див. ти́кати¹;

[Ті́льки] па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш див. обли́зувати;

Хіба́ (ті́льки) па́льці обли́же див. обли́зувати;

Ходи́ти навшпи́ньки (на па́льцях) див. ходи́ти;

Ходи́ти навшпи́ньки (на па́льцях) див. ходи́ти;

Хоч ви́колупай із па́льця див. виколу́пувати;

(13) Хоч па́льцем кивну́ти (д) див. кивну́ти;

(14) Хоч па́льцем поворухну́ти (д) див. кивну́ти;

Хоч па́льцями колупа́й див. колупа́ти;

Хоч (ті́льки) па́льцем торкну́ти див. торка́ти;

(15) Як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст):

а) (зі сл. одино́кий, оди́н і под.) без сім'ї, без рідних, без близьких і т. ін.

Назбирав він і грошей, і одежі... Навіщо? Хоч би сім'я, – тоді інша річ! А то сам як палець (Панас Мирний);

Жив він [дід Устим] у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст (Л. Первомайський);

– Та нема [жінки], нема, – затинався Павло .. Самісінький, мов перст (Є. Гуцало);

// сам, наодинці, самотою; без нікого.

Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем (І. Нечуй-Левицький);

– Встаєш уранці – самотою, обідаєш – так само; лягаєш спати – знов. Сам раз у раз, як палець (В. Винниченко);

Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один (І. Манжура);

// зовсім одинока, бездомна людина.

– Нема в мене... дому... – Як нема? – Як палець я... У наймах родивсь, у наймах ріс, у наймах ... батько й мати померли (А. Тесленко);

б) (рідко) уживається для вираження підсилення якоїсь негативної ознаки, якості і т. ін.; зовсім.

Голий, як палець (Номис);

Як свої́ (свої́х) п'ять па́льців див. п'ять.