Значення в інших словниках
-
пантеїст —
пантеї́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пантеїст —
ПАНТЕЇ́СТ, а, ч. Послідовник пантеїзму. Титуловано його [Г. Сковороду] і українським Сократом, і українським Платоном, .. називано і деїстом, і пантеїстом, і спіритуалістом, і психологічним моністом (з газ.); До природи – як я ставлюсь?...
Словник української мови у 20 томах
-
пантеїст —
Пантеї́ст, -ста; -ї́сти, -стів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пантеїст —
ПАНТЕЇ́СТ, а, ч. Послідовник пантеїзму. Титуловано його [Г. Сковороду] і українським Сократом, і українським Платоном,.. називано і деїстом, і пантеїстом, і спіритуалістом, і психологічним моністом (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3); До природи — як я ставлюсь?...
Словник української мови в 11 томах