Великий тлумачний словник сучасної мови

пантеїстичний

пантеїсти́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до пантеїст.

|| Власт. пантеїсту, пантеїстам.

2》 Стос. до пантеїзму.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пантеїстичний — пантеїсти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пантеїстичний — ПАНТЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пантеї́ст. – Ти відчув у своїх натхненних грудях пантеїстичне серце (П. Колесник); // Власт. пантеїсту, пантеїстам. Хайямові “рубайяти” і талановиті, і дотепні.  Словник української мови у 20 томах
  3. пантеїстичний — Пантеїсти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пантеїстичний — ПАНТЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пантеї́ст. — Ти відчув у своїх натхненних грудях пантеїстичне серце (Кол., Терен.., 1959, 42); // Власт. пантеїсту, пантеїстам. Хайямові "рубайяти" і талановиті, і дотепні.  Словник української мови в 11 томах