пантеїстичний
пантеїсти́чний
-а, -е.
1》 Прикм. до пантеїст.
|| Власт. пантеїсту, пантеїстам.
2》 Стос. до пантеїзму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пантеїстичний — пантеїсти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- пантеїстичний — ПАНТЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пантеї́ст. – Ти відчув у своїх натхненних грудях пантеїстичне серце (П. Колесник); // Власт. пантеїсту, пантеїстам. Хайямові “рубайяти” і талановиті, і дотепні. Словник української мови у 20 томах
- пантеїстичний — Пантеїсти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пантеїстичний — ПАНТЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пантеї́ст. — Ти відчув у своїх натхненних грудях пантеїстичне серце (Кол., Терен.., 1959, 42); // Власт. пантеїсту, пантеїстам. Хайямові "рубайяти" і талановиті, і дотепні. Словник української мови в 11 томах