Значення в інших словниках
-
панщанин —
панща́нин іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
-
панщанин —
ПАНЩА́НИН, а, ч. Те саме, що панща́нник. Панщани зібралися біля рундука (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
-
панщанин —
I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу).
Словник синонімів української мови
-
панщанин —
ПАНЩА́НИН, а, ч. Те саме, що панща́нник.
Словник української мови в 11 томах
-
панщанин —
Панщанин, -на м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Словник української мови Грінченка