Великий тлумачний словник сучасної мови

панщанин

панща́нин

-а, ч.

Те саме, що панщанник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. панщанин — панща́нин іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. панщанин — ПАНЩА́НИН, а, ч. Те саме, що панща́нник. Панщани зібралися біля рундука (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. панщанин — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу).  Словник синонімів української мови
  4. панщанин — ПАНЩА́НИН, а, ч. Те саме, що панща́нник.  Словник української мови в 11 томах
  5. панщанин — Панщанин, -на м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.  Словник української мови Грінченка