Великий тлумачний словник сучасної мови

панщанний

панща́нний

-а, -е.

1》 Стос. до панщини.

2》 Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. панщанний — панща́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. панщанний — ПАНЩА́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до панщини. Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (І. Нечуй-Левицький). 2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).  Словник української мови у 20 томах
  3. панщанний — Панща́нний і па́нщинний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. панщанний — ПАНЩА́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до панщини. Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (Н.-Лев., II, 1956, 345). 2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).  Словник української мови в 11 томах
  5. панщанний — Панщанний, -а, -е Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Левиц. І. Панщанна робота. Барщина. Грин. III. 639.  Словник української мови Грінченка