панщанний
панща́нний
-а, -е.
1》 Стос. до панщини.
2》 Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панщанний — панща́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- панщанний — ПАНЩА́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до панщини. Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (І. Нечуй-Левицький). 2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника). Словник української мови у 20 томах
- панщанний — Панща́нний і па́нщинний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панщанний — ПАНЩА́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до панщини. Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (Н.-Лев., II, 1956, 345). 2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника). Словник української мови в 11 томах
- панщанний — Панщанний, -а, -е Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Левиц. І. Панщанна робота. Барщина. Грин. III. 639. Словник української мови Грінченка