панщанний
ПАНЩА́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до панщини.
Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (І. Нечуй-Левицький).
2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).
Пан Хоцінський звернув розмову на те, що колись-то було добре: всім панам, і духовенству, і навіть мужикам, як мужики були панщанні (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)