панщанний —
панща́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
панщанний —
-а, -е. 1》 Стос. до панщини. 2》 Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).
Великий тлумачний словник сучасної мови
панщанний —
ПАНЩА́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до панщини. Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (І. Нечуй-Левицький). 2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).
Словник української мови у 20 томах
панщанний —
ПАНЩА́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до панщини. Кайдаш постарів і став ще частіше заглядать в корчму, запиваючи давнє панщанне горе (Н.-Лев., II, 1956, 345). 2. Належний поміщикові на основі державного права (про панщанника).
Словник української мови в 11 томах
панщанний —
Панщанний, -а, -е Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Левиц. І. Панщанна робота. Барщина. Грин. III. 639.
Словник української мови Грінченка