паніматчин паніма́тчин -а, -е, заст. Прикм. до паніматка; належний паніматці. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках паніматчин — Пані[ь]ма́тчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.) паніматчин — Паніматчин, -на, -не Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191. Словник української мови Грінченка