паплюга

паплю́га

-и, ж., вульг.

Те саме, що повія.

|| лайл. Про брехливу, підступну і т. ін. людину.

Значення в інших словниках

1. паплюга — паплю́га іменник жіночого роду, істота повія вульг.  Орфографічний словник української мови
2. паплюга — див. повія  Словник синонімів Вусика
3. паплюга — ПА́ПЛЮ́ГА, и, ж., вульг. Те саме, що пові́я. Енеєм кинута я бідна, Як сама паплюга послідня, Еней злий змій, – не чоловік! (І. Котляревський); // лайл. Про брехливу, підступну і т. ін. людину. Смерть зрівняє всіх в землі: Ні з ким, скажена, не жартує!..  Словник української мови у 20 томах
4. паплюга — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові..  Словник синонімів української мови
5. паплюга — ПА́ПЛЮГА, и, ж., вульг. Те саме, що пові́я. Енеєм кинута я бідна, Як сама паплюга послідня, Еней злий змій, — не чоловік! (Котл., І, 1952, 84); // лайл. Про брехливу, підступну і т. ін. людину. Смерть зрівняє всіх в землі: Ні з ким, скажена, не жартує!..  Словник української мови в 11 томах
6. паплюга — Паплюга, -ги ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.  Словник української мови Грінченка