Великий тлумачний словник сучасної мови

паралітик

паралі́тик

-а, ч.

Людина, хвора на параліч.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. паралітик — паралі́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. паралітик — ПАРАЛІ́ТИК, а, ч. Людина, хвора на параліч. Гладкий портьє, незграбний, як слон – і паралітик – наче вріс в жовту стіну (М. Коцюбинський); Рано овдовіла: чоловік вернувся з першої імперіалістичної паралітиком, трусило ним, увело в могилу...  Словник української мови у 20 томах
  3. паралітик — ПАРАЛІ́ТИК, а, ч. Людина, хвора на параліч. Гладкий портьє, незграбний, як слон — і паралітик — наче вріс в жовту стіну (Коцюб., II, 1955, 411); *Образно.  Словник української мови в 11 томах