парка
па́рка
I -и, ж.
1》 Зменш.-пестл. до пара I.
2》 розм. Те саме, що пара I.
3》 діал. З'єднані попарно в'язки, пучки чого-небудь.
II -и, ж.
1》 У давньоримській міфології – одна з трьох богинь долі, які від народження людини до смерті пряли її "нитку життя".
2》 перен. Доля, приречення.
3》 ірон. Брудна, страхітлива баба-відьма.
Великий тлумачний словник сучасної української мови