паркан
парка́н
-а, ч.
Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа.
Живий паркан — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують із метою відгородити чи обгородити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови