парканчик

парка́нчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до паркан.

Значення в інших словниках

1. парканчик — парка́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М.  Словник української мови у 20 томах
3. парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Ол., Чуєш.., 1959, 25).  Словник української мови в 11 томах