парубків

па́рубків

-кова, -кове.

Прикм. до парубок; належний парубкові.

Значення в інших словниках

1. парубків — ПА́РУБКІВ, кова, кове. Прикм. до па́рубок; належний парубкові. По обличчю дівчининому пробігала інколи смужка не то досади, не то таємного задоволення від парубкового залицяння (М. Коцюбинський); На парубків крик і жіноче голосіння почав збігатися ярмарок (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
2. парубків — ПА́РУБКІВ, кова, кове. Прикм. до па́рубок; належний парубкові. По обличчю дівчининому пробігала інколи смужка не то досади, не то таємного задоволення від парубкового залицяння (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
3. парубків — Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.  Словник української мови Грінченка