Великий тлумачний словник сучасної мови

пасмуга

па́смуга

-и, ж.

Те саме, що смуга.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пасмуга — па́смуга іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пасмуга — див. стрічка  Словник синонімів Вусика
  3. пасмуга — ПА́СМУГА, и, ж. Те саме, що сму́га. Сонце пофарбувало воду в блідо-голубі і жовтогарячі пасмуги (Л. Первомайський); Ще небо було чисте, але вже на небі почали виринати довгі пасмуги хмарин (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. пасмуга — СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм.  Словник синонімів української мови
  5. пасмуга — Па́смуга, -ги, -зі; -муги, -муг  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пасмуга — ПА́СМУГА, и, ж. Те саме, що сму́га. Сонце пофарбувало воду в блідо-голубі і жовтогарячі пасмуги (Перв., Материн.. хліб, 1960, 144); Лице боярина облилося червоною пасмугою злості (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  7. пасмуга — Пасмуга, -ги, пасмужка, -ки ж. Узкая полоска. Як же ми будемо збоку дивитися на тарілку, то побачимо тільки пасмужку від неї. Дещо.  Словник української мови Грінченка