пасти

па́сти

I -су, -сеш, недок.

1》 перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею.

2》 неперех., діал. Пастися.

II паду, падеш.

Док. до падати 1-5), 7-9), 11).

Значення в інших словниках

1. пасти — пасти: па́сти очи́ма: слѣдить глазами, не сводить глазъ [ІФ,1890] — пасти очима (343): стежити, слідкувати, [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. пасти — па́сти 1 дієслово недоконаного виду виганяти худобу на пашу па́сти 2 дієслово доконаного виду упасти  Орфографічний словник української мови
3. пасти — Випасати, попасати, (трохи) підпасати, (постійно за плату) чабанувати.  Словник синонімів Караванського
4. пасти — [пастие] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; нак. -си, -с'іт' (худобу)  Орфоепічний словник української мови
5. пасти — ПА́СТИ¹, су́, се́ш, недок. 1. кого, що, рідко без дод. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. пасти — па́сти стежити, спостерігати (ср, ст)||пасти очима ◊ па́сти очи́ма → пасти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. пасти — Біда тим вівцям, де вовк пастушить. Біда громаді, коли проводирі обкрадають її. Вівці ж мої вівці, великий бутею, а хто вас буде випасати, як я ся оженю. Журба пастуха, що коли ожениться, то не зможе пильнувати овець, а жінки. Лихий пастух вовка годує.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. пасти — (кого?), -су, -сені, недок. Вистежувати когось, шпигувати. Звідки ти знаєш? Ти що, пасеш мене?  Словник сучасного українського сленгу
9. пасти — (-су, -сеш) недок., кого. 1. крим., мол. Стежити, спостерігати за кимсь. Хто насмілився пасти його, Меркурія? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 422; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 143. 2. мол.; жарт.-ірон. Контролювати чиюсь поведінку. БСРЖ, 422; ПСУМС, 51.  Словник жарґонної лексики української мови
10. пасти — ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп. 1. Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти (дітей) дурно (Б.  Фразеологічний словник української мови
11. пасти — I. ПА́СТИ (худобу, птицю); ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ рідше (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИ, УПАСА́ТИ (ВПАСА́ТИ) розм., НАПА́СУВАТИ рідше (досита); ПІДПАСА́ТИ розм. (трохи або час від часу). — Док.  Словник синонімів української мови
12. пасти — Па́сти, паду́, паде́ш, паде́ = упа́сти па́сти, пасу́, пасе́ш, пасе́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. пасти — ПА́СТИ¹, су́, се́ш, недок. 1. перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
14. пасти — I. Пасти, -су, -сеш гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. Чуб. V. 908. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. Рудч. Ск. II. 9. пішов до бога вівці пасти. Умер. Фр. Пр. 200. 2) — що. Съѣдать, пасясь.  Словник української мови Грінченка