пенькуватий

пенькува́тий

-а, -е.

З пеньком, пеньками (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. пенькуватий — ПЕНЬКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Прикм. до пеньо́к 1. Пенькуватий ліс. 2. перен., розм. Упертий, норовистий. Пенькуватий чоловік.  Словник української мови у 20 томах
2. пенькуватий — Пенькува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. пенькуватий — ПЕНЬКУВА́ТИЙ, а, е. 3 пеньком, пеньками (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах
4. пенькуватий — Пенькуватий, -а, -е Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка