пенькуватий —
-а, -е. З пеньком, пеньками (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пенькуватий —
ПЕНЬКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Прикм. до пеньо́к 1. Пенькуватий ліс. 2. перен., розм. Упертий, норовистий. Пенькуватий чоловік.
Словник української мови у 20 томах
пенькуватий —
Пенькува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пенькуватий —
ПЕНЬКУВА́ТИЙ, а, е. 3 пеньком, пеньками (у 1 знач.).
Словник української мови в 11 томах