перебіг

пере́біг

-у, ч.

Дія за знач. перебігти.

Перебіг подій — послідовний плин, відбування подій, явищ тощо.

Перебіг хвороби — еволюція стадій хвороби, її проявів.

Значення в інших словниках

1. перебіг — пере́біг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перебіг — (чого) біг, хід, розвиток, (хвороби) р. тяг; (подій, у творі) канва, ІД. сюжет; (думок) плин; (дія) перебігання.  Словник синонімів Караванського
3. перебіг — див. рух  Словник синонімів Вусика
4. перебіг — ПЕРЕ́БІГ, у, ч. Дія за знач. перебі́гти. Це ж для людства – навіть ще не вчора! Півстоліття – це ж хвилина, мить! Перебіг сліпучий метеора, ІЦо не встиг упасти і згоріть! (М.  Словник української мови у 20 томах
5. перебіг — ПЕРЕ́БІГ (про хід часу), БІГ, ПЛИН, ХІД, ТЕЧІЯ. Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій... (О. Довженко); На ратуші бамкнули куранти. Нагадали тим, хто ще не спить, про невпинний біг часу (Р.  Словник синонімів української мови
6. перебіг — Пере́бі́г, -гу; пере́бі́ги, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перебіг — ПЕРЕ́БІ́Г, у, ч. Дія за знач. перебі́гти. Це ж для людства — навіть ще не вчора! Півстоліття — це ж хвилина, мить! Перебіг сліпучий метеора, ІЦо не встиг упасти і згоріть! (Рильський, Голос.  Словник української мови в 11 томах