перебіг
ПЕРЕ́БІГ, у, ч.
Дія за знач. перебі́гти.
Це ж для людства – навіть ще не вчора! Півстоліття – це ж хвилина, мить! Перебіг сліпучий метеора, ІЦо не встиг упасти і згоріть! (М. Рильський);
Крейдяні гори, снитесь ви мені, до мене приносять вас мрії нічні, по рейках далеких коліс перебіг, і місяць, заплутаний в травах густих... (В. Сосюра);
Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко);
– Я нічого не знаю про перебіг нового досліду, але переконаний у правильності свого винаходу (В. Собко);
Застосування антибіотиків у медичній практиці вплинуло на характер перебігу ревматизму (з наук.-попул. літ.);
Значна кількість справ закривається у зв'язку з перебігом строків давності притягнення до адміністративної відповідальності (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)